Чи обгрунтованим є рішення Уряду щодо підвищення мінімальної заробітної плати?

14 серпня 2020 року
Чи обгрунтованим є рішення Уряду щодо  підвищення мінімальної заробітної плати?

Урядом прийнято рішення про підвищення мінімальної заробітної плати до 5 тис. грн з 1 вересня, до 6 тис. грн з 1 січня 2021 року та до 6,5 тис грн з 1 липня 2021 року. Оцінюючи доцільність чи обґрунтованість такого рішення, варто нагадати, що основною функцією заробітної плати (включаючи мінімальну) є відтворювальна функція. Вона передбачає, що заробітна забезпечує відтворення робочої сили працівника на фізіологічно і соціально прийнятному рівні, а також гарантує довготривалу працездатність працівника.

В Україні фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за офіційною інформацією Міністерства соціальної політики в цінах квітня 2020 р. становив 4 948 грн. Це означає, що поточний рівень мінімальної заробітної плати (4 723 грн) відстає від прожиткового мінімуму на 1 особу, не кажучи вже про необхідність утримання дітей та інших непрацездатних членів сім'ї працюючими громадянами. Таким чином, у даний час мінімальна заробітна плата не виконує свою відтворювальну функцію. А її підвищення до 5 тис грн з 1 вересня лише зрівняє її з розміром прожиткового мінімуму на одну особу. Надалі, перманентна інфляція в Україні мала б спонукати до періодичного підвищення (індексації) мінімальної заробітної плати.

Конвенція Міжнародної організації праці No.131 від 1970 р. встановлює, що при визначенні розміру мінімальної заробітної плати держави повинні враховувати такі чинники:

1) потреби працівників та їх сімей, вартість життя у країні, загальний рівень заробітних плат;

2) рівень продуктивності праці, потреби економічного розвитку, бажаність високого рівня зайнятості.

В Україні, на жаль, мінімальна заробітна плата протягом тривалого часу не задовольняла умови Конвенції І рівня, а тому її підвищення до 5 тис., а згодом і до 6 тис. грн сприятиме подоланню аномальної ситуації заниженості рівня оплати праці відносно вартості життя в країні.

Економіці України в даний час властиві суттєві диспропорції в рівнях заробітної плати між різними категоріями працівників і різними секторами економіки. І часто високі та середні заробітні плати в офіційній звітності відображаються лише частково. Але навіть якщо ми скористаємося офіційною статистикою Держстату і порахуємо відношення мінімальної заробітної плати в 5 тис. грн до офіційної середньої, ми отримаємо показник на рівні 43%.

В той час як у країнах ОЕСР відношення мінімальної заробітної плати до середньої перевищує 45% у Австрії, Бельгії, Ірландії, Нідерландах, Великобританії, Люксембургу, Португалії, Польщі, Чехії, Угорщині, Литві, Румунії, Словенії, Новій Зеландії. І це при тому, що майже всі заробітні плати в цих країнах мають офіційний характер, а тому наведені співвідношення є більш менш достовірними, на відміну від України, де результат ділення офіційної мінімальної заробітної плати на фактичну середню (з урахуванням тіньових доходів) буде суттєво нижчим від 43%.

Розглянемо також пропорції розподілу українського ВВП між різними категоріями доходу– заробітною платою, з одного боку, та прибутком, змішаним доходом і податками, з іншого боку. В 2019 р. частка оплати праці у ВВП України становила 35,8%, а в країнах ЄС - у середньому 38%. Тобто частка оплати праці в складі ВВП України є заниженою, порівняно з країнами ЄС, що говорить на користь підвищення мінімальної заробітної плати.

Альтернативні дані також підтверджують, що економіка України характеризується високим ступенем нерівності розподілу доходів і заниженим рівнем оплати праці багатьох категорій працівників. А це, в свою чергу, пояснюється сегментацією ринку праці та домінуванням роботодавців у багатьох сегментах, олігархізацією економіки та її підживленням дешевою робочою силою, відсутністю здорових профспілок, ін.

Тому підвищення мінімальної заробітної плати та супутнє зростання середньої заробітної плати, на мою думку, зменшуватиме диспропорції розподілу доходів між факторами праці і капіталу, а також між найманими працівниками різних галузей і професій.

З боку деяких експертів звучать закиди щодо низької продуктивності праці в Україні, яка мала б виправдовувати низький рівень оплати праці в цілому і мінімальної заробітної плати, зокрема. Але закономірно виникає питання щодо достовірності оцінок продуктивності праці в нашій країні, які прив'язані до підрахунку офіційного ВВП і не враховують масштабів тіньової економіки. Крім того, навіть якщо ми оперуватимемо офіційними даними, то продуктивність праці в Україні за паритетом купівельної спроможності (ПКС) у 2019 році становила 29,2 тис. дол. США за рік (дані Світового банку – WDI). Цей показник в 2,4 рази відставав від рівня продуктивності праці в Польщі, при тому що рівень мінімальної заробітної плати за ПКС в Україні був у 2,9 рази меншим, ніж у Польщі. З Туреччиною наш розрив у рівнях продуктивності праці (в 2,8 разу) також не компенсувався розривом у рівнях мінімальних зарплат за ПКС валют (3,1 разу). Від Сербії Україна в 1,5 рази відставала за показником продуктивності праці та в 1,9 рази за показником мінімальної заробітної плати. Таким чином, навіть порівняно низька продуктивність праці в Україні не є аргументом на користь суттєвого заниження рівня оплати праці.

Отже, ряд вагомих чинників вказують на необхідність помітного підвищення рівня мінімальної оплати праці в Україні та засвідчують обґрунтованість прийнятого Урядом рішення. Серед них - відірваність заробітної плати від вартості життя в Україні, поточні диспропорції розподілу доходів, співвідношення продуктивності праці та мінімальної заробітної плати, а також необхідність розбудови національного внутрішнього ринку при поширенні в світі тенденцій ізоляціонізму та скороченні обсягів міжнародної торгівлі.

Доктор економічних наук, завідувачка відділу державних фінансів Growford Institute Тетяна Богдан.

Поширити:

Публікації у ЗМІ

22 вересня 2020 року

Крок до світлого монетарного майбутнього, – колонка Михайла Джуса

Перейти
17 вересня 2020 року

COVID-шок для економіки, – стаття Тетяни Богдан

Перейти
25 серпня 2020 року

У пошуках "цілющих" позик, – стаття Тетяни Богдан

Перейти
05 серпня 2020 року

Доходи державного бюджету: позитивні зрушення на нестійкій базі, - колонка Тетяни Богдан

Перейти
03 серпня 2020 року

Триєдність цілей НБУ: секрет досягнення, – стаття Тетяни Унковської

Перейти

CookieЦей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити роботу користувачів.