Економічні наслідки пандемії та превентивні заходи економічної політики

15 вересня 2020 року
Економічні наслідки пандемії та превентивні заходи економічної політики

Економічні наслідки пандемії COVID-19 для багатьох країн світу виявилися серйознішими від наслідків фінансової кризи 2008-2009 рр. Вже зараз економічні ефекти пандемії COVID-19 у світі є порівняними з ефектами боргової кризи 1980-х і «Великої депресії» 1930-х років. Внаслідок цього, десятиріччя 2020-х років отримало назву другого «втраченого десятиріччя» для країн, що розвиваються, за аналогом з періодом боргових криз 1980-х років.

Реальний ВВП України зменшився на 1,3% у І кварталі і на 11,4% у ІІ кварталі 2020 р. відносно попереднього року. Серед основних секторів економіки найбільших втрат від кризи зазнали транспорт, поштова і кур'єрська діяльність (15,8% падіння за 7 місяців 2020 року відносно попереднього року) і виробництво сільськогосподарської продукції (11,2%). Обсяги промислового виробництва зменшилися на 7,7%, при цьому найбільш постраждалими видами промислової діяльності стали машинобудування, виробництво взуття, поліграфічна діяльність.

Фахівці МВФ П. Деб, Д. Фурсері і Д. Острі з використанням щоденних даних відносно карантинних обмежень у 57 країнах протягом березня-червня 2020 р. показали безпрецедентні економічні втрати від таких обмежень. Розроблені авторами економіко-математичні моделі дали такий результат: середній темп падіння промислового виробництва у країнах із жорсткими заходами соціального дистанціювання становив 15% (місяць до місяця). А у країнах з мінімальними монетарними та фіскальними стимулами падіння промислового виробництва поглиблювалося до 22% (посилання внизу).

Економісти МВФ також довели, що зупинка внутрішніх перевезень і переміщень людей завдають суттєвої шкоди економіці, але слабко впливають на поширення інфекції, на відміну від заборони масових заходів, закриття робочих місць, вимог домашньої самоізоляції, ін.

А. Веласко справедливо вказує на те, що у період пандемії та глибокої економічної кризи країни з низькими і середніми доходами в цілому мають менше можливостей для залучення державних позик, порівняно з багатими країнами. А тому бідні країни витрачають стільки, скільки можуть витратити, що принципово відрізняється від ситуації в розвинутих країнах, які «витрачають стільки, скільки потрібно» (відоме висловлювання Маріо Драгі). При цьому в багатьох країнах з ринками, що формуються, потенціал застосування традиційних заходів економічної політики вже майже вичерпано. Внаслідок вузького фіскального простору та нестійкої грошово-кредитної системи, деякі з цих країн вимушено будуть застосовувати нетрадиційні заходи. Ці заходи охоплюють як регулювання цін на соціально значущі товари, так і зовнішньо- торговельні обмеження і програми викупу активів центральними банками, а також регуляторні послаблення у частині кредитування. Деякі з цих заходів, як вказують експерти МВФ, є доволі витратними, особливо у випадку їх активного застосування.

«Виявлення глобальних тенденцій та нових закономірностей протистояння пандемії дозволяють сформулювати ряд пропозицій для економічної політики в Україні», - зазначає директорка з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан. Перша з них стосується уникнення карантинних заходів, найбільш витратних з економічної точки зору та неефективних з епідеміологічної точки зору – обмеження внутрішньої мобільності людей та зупинка руху громадського транспорту. Крім того, очевидною є необхідність нових програм рефінансування НБУ для кредитної підтримки підприємств реального сектору і розширення потенціалу державної програми «5-7-9».



Поширити:

Публікації у ЗМІ

22 вересня 2020 року

Крок до світлого монетарного майбутнього, – колонка Михайла Джуса

Перейти
17 вересня 2020 року

COVID-шок для економіки, – стаття Тетяни Богдан

Перейти
25 серпня 2020 року

У пошуках "цілющих" позик, – стаття Тетяни Богдан

Перейти
05 серпня 2020 року

Доходи державного бюджету: позитивні зрушення на нестійкій базі, - колонка Тетяни Богдан

Перейти
03 серпня 2020 року

Триєдність цілей НБУ: секрет досягнення, – стаття Тетяни Унковської

Перейти

CookieЦей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити роботу користувачів.