Літо 2020: які виклики і можливості чекають на Україну

Літо 2020: які виклики і можливості чекають на Україну

Більшості українців літо 2020, швидше за все, не запам'ятається яскравими відпускними враженнями. Всім доведеться гарненько попрацювати, щоб впоратися зі складними викликами. Якими саме – з'ясовували наші журналісти.

Літо 2019 року стало для України надзвичайно насиченим політичними подіями через позачергові парламентські вибори. Але літо 2020 обіцяє стати ще більш приголомшливим у всіх сенсах цього слова. Перед Україною стоїть безліч різних викликів і випробувань – політичних, економічних, безпекових, епідеміологічних та інших. Втім, є і можливості, які слід розглянути серед купи проблем і як слід реалізувати. Незважаючи на всю непередбачуваність 2020 року, журналісти "Коментарів" разом з експертами спробували передбачити, до чого всі ми повинні бути готовими цього літа.

Українське літо 2020: економічні виклики

Практично всі експерти сходяться в думці, що економічна криза, пов'язана з пандемією коронавіруса і карантином, яким її намагалися стримати, почне "наздоганяти" Україну саме влітку. І це буде боляче.

"Корона-криза і пов'язане з ним гальмування економіки посилили ті проблеми та диспропорції, що накопичувалися в економіці України протягом останніх років, – зазначає доктор економічних наук, завідувач відділу державних фінансів "Growford Institute" Тетяна Богдан. – Падіння промислового виробництва почалося ще в січні 2019 року. А в січні-квітні 2020-го темпи падіння прискорилися до 7,9%. У І кварталі 2020 року, який зафіксував ефекти лише від початку дії карантину, реальний ВВП України скоротився на 1,5% щодо I кварталу 2019-го".

Обмеженість внутрішнього попиту, брак структурних реформ, несприятливий інвестиційний клімат, колапс банківського кредитування – все це гальмувало розвиток економіки ще до початку корона-кризи. Ну, а з березня поточного року жорсткий карантин, запроваджений урядом без надання адекватної підтримки бізнесу і населенню, завдав додатковий потужний удар по економіці.

"Падіння доходів громадян у результаті зупинки бізнесу на час карантину, пост-карантинна стагнація галузей, які спираються на активні соціальні контакти, негативний вплив зовнішнього середовища – всі ці фактори будуть визначати драматичне зниження рівня виробництва і доходів економічних суб'єктів в найближчі місяці, – попереджає Тетяна Богдан. – Темпи падіння реального ВВП в II-III кварталах, за моїми оцінками, складуть від 6 до 8% щодо аналогічного періоду попереднього року. Восени, при накопиченні дестабілізаційних тенденцій в економіці, темпи падіння економічної активності будуть тільки наростати".

Проблема ще й у тому, що на відміну від кризи 2014-2015 рр., в поточному році будуть скорочуватися можливості для підтримки і пожвавлення економіки за рахунок зовнішнього попиту.

Падіння ВВП у країнах – торговельних партнерах України, глобальний тренд скорочення зовнішньої торгівлі, зниження світових цін на сировинні товари, які експортує Україна, – всі ці фактори будуть обумовлювати скорочення експортної виручки і погіршення фінансового стану вітчизняних експортерів. Так, згідно з прогнозом Euromonitor, в 2020-му реальний ВВП єврозони зменшиться на 7,2%, США – на 5,8%, а ВВП Росії – на 6,2%. Все це зачепить і нас. І вже скоро...

"З червня буде погіршуватися ситуація у сфері державних фінансів України. Падіння обсягів виробництва, збиткова діяльність частини підприємств, зниження реальних доходів громадян, скорочення обсягів імпорту, утримання низьких цін на енергоресурси – стануть чинниками недовиконання дохідної частини бюджету", – попереджає Тетяна Богдан.

У результаті, зазначає доктор економічних наук, уряд опиниться перед необхідністю скорочення деяких бюджетних програм та статей витрачання бюджетних коштів. Як наслідок – кількість та якість громадських послуг, а також рівень соціальних гарантій громадянам будуть знижуватися.

При цьому величина фактичного бюджетного дефіциту буде жорстко контролюватися МВФ. Уряду доведеться дотримуватися планових обсягів бюджетного дефіциту (298 млрд грн в рік) – і в ручному режимі регулюючи видаткову частину.

Далі – більше...

"У II-III кварталах на нас чекає і погіршення стану платіжного балансу України. Втеча іноземного приватного капіталу, яка є невід'ємним атрибутом будь-якої кризи, буде поєднуватися зі значними виплатами в рахунок погашення і обслуговування зовнішнього боргу, – прогнозує Тетяна Богдан. – За даними Нацбанку, платежі всіх секторів економіки за зовнішнім боргом у II кварталі складуть 1,7 млрд доларів, а в ІІІ збільшаться до 5,6 млрд доларів".

В результаті зазначених негативних змін у складі платіжного балансу, обсяг міжнародних резервів України може зменшитися з 25,7 млрд дол. на початку травня до 23-23,5 млрд дол. на початку вересня. Лише продовження співпраці з МВФ, надходження позикових коштів Світового банку та ЄС убезпечать Україну від валютної кризи і гарантують помірні курсові коливання до жовтня-листопада.

У той же час, порушення ланцюжків виробництва і постачання продукції в період пандемії, зростання витрат на виробництво товарів та послуг (внаслідок вимушеної зупинки виробництв), труднощі з імпортуванням деяких матеріалів і готової продукції прискорять темп інфляції.

"Проте, фактичні темпи інфляції в 2020 році не виходити за безпечні межі і, ймовірно, не перевищать 8%, – заспокоює Тетяна Богдан. – Але реальні доходи багатьох категорій громадян будуть знижуватися – при підвищенні темпів інфляції та зменшенні попиту на робочу силу".

Обсяг банківського кредитування реального виробництва передбачувано буде залишатися на дуже низькому рівні – через консервативні оцінки банками кредитних ризиків і зниження ступеня кредитоспроможності позичальників в умовах кризи.

"Дезінтеграція реального і фінансового секторів в економіці України та створення "тепличних" умов для діяльності фінансових посередників призведуть до концентрації прибутків у банківському секторі та накопичення збитків в реальному секторі", – прогнозує представник "Growford Institute".

Політолог, професор кафедри політичних наук Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Ганна Малкіна впевнена, що відсутність помітної зовнішньої фінансової допомоги і необхідність погашати заборгованість за зовнішнім боргом будуть посилювати напружену ситуацію в Україні. У такому вигляді, наголошує експерт, наша країна восени увіллється в світову економічну кризу, наслідки якої можуть бути непередбачуваними.

Українське літо 2020: економічні можливості

Втім, непроста ситуація, в якій опинилися і світ, і Україна, відкриває і певні економічні можливості. Експерт-міжнародник Антон Кучухидзе, наприклад, радить не упустити можливість перегляду квот у рамках угоди про Асоціацію з ЄС.

"Така Практика вже була. З 2014 по 2016 роки, до вступу в силу Угоди про Асоціацію, діяв автономний преференційний режим вільної торгівлі для української продукції на європейському ринку. Враховуючи глобальну кризу і пандемію – це може сприяти тому, щоб адекватно почати розмовляти на цю тему", – зазначає Антон Кучухидзе.

Економічний експерт в Ukraine Economic Outlook Адріан Пантюхов налаштований позитивно. Він підкреслює, що вчасно запроваджений карантин хоч і похитнув добробут українців на майже два з половиною місяці (адже повномасштабну підтримку від держави у вигляді дотацій та гуманітарної допомоги українці бачили тільки на словах), але не завдав страшної втрати людських життів.

Україна, впевнений експерт, володіє ресурсом для стримування економічних наслідків коронавіруса, включаючи тимчасову заморозку зовнішньої торгівлі.

"Золотовалютні резерви НБУ не опускалися нижче рівня 25 млрд. доларів з початку карантину. Що навіть за міжнародними стандартами – 6 місяців експорту, повністю відповідає нормативам, – пояснює Адріан Пантюхов. – Крім того, підтримка МВФ (транш у розмірі 5 млрд. дол. протягом двох років, перший повинен прийти вже в червні – прим. ред.) і макропідтримкака ЄС і міжнародних банків (близько 1 млрд. дол.) забезпечать ресурси для покриття боргових виплат України для збереження повітряної подушки у вигляді "золотого запасу в НБУ".

Також варто відзначити, що Україна отримує більшу частину експортної виручки від експорту агропродукції (30%). І пік її припадає на літні місяці.

"На щастя, коронавірус не впливає на зменшення споживання мас-маркет зернових. Тому, в липні-серпні Україну очікує стабільний приплив валютних надходжень, що позитивно позначиться не тільки на платіжному балансі та валютній стабілізації, але і на внутрішньому споживанні від потреби в кадрах", – вважає експерт Ukraine Economic Outlook.

Українське літо 2020: політичний фронт

На політичному фронті влітку буде "гаряче". Позначаться і місцеві вибори, що наближаються, і наростаючий ком проблем практично по всіх напрямках.

Політолог Малкіна попереджає, що влітку внутрішньополітичні виклики торкнуться широкого спектру питань. А до вже існуючих додадуться ті, що прийшли до нас з пандемією COVID-19.

"У сфері охорони здоров'я – це виклики, пов'язані з необхідністю перегляду або скасування медичної реформи, розробкою і подальшої імплементацією парламентом законодавчої бази, що забезпечує нову медичну стратегію, забезпечення умов для запобігання другої хвилі пандемії, – зазначає політолог. – В освітній сфері – виклики, пов'язані з рішенням короткострокових завдань (організацією ЗНО та вступної кампанії у ВНЗ у нових умовах). Але найбільш важливим завданням стане розробка загальної програми і, головне, забезпечення матеріально-технічних умов для забезпечення дистанційної освіти в навчальних закладах усіх рівнів".

Соціальна сфера, на думку Ганни Малкіної, зіткнеться з викликами, пов'язаними з відсутністю робочих місць по причині скорочення об'єму сфери обслуговування і поверненням трудових мігрантів.

"Відсутність коштів у бюджеті для збільшення розміру пенсій та інших соціальних допомог буде і далі підривати легітимність чинної влади, – впевнена експерт. – Політична сфера буде перебувати в стані наростаючого цунамі напруги і конфліктів напередодні майбутніх місцевих виборів. Всі ці та інші виклики неможливо вирішити системно, тому президент і уряд будуть "бігати з вогнегасником" у спробах погасити локальні пожежі і зберегти президентський рейтинг і рейтинг президентської партії".

Політтехнолог Олег Постернак підкреслює, що річний політичний сезон давно вже в Україні не є мертвим. Не обійдуть бурхливі внутрішньополітичні події нашу країну і в цей раз.

"Адже у двох наших сусідів – у Польщі та Республіці Білорусь – президентські кампанії, результат яких вплине на динаміку міждержавних відносин. Ну, а український політикум щосили зануриться в місцеві вибори, де чекає битва між правлячою партією і опозицією, центральною владою і регіональними кланами, проросійською чи прозахідною повістками", – зазначає Олег Постернак.

На думку політтехнолога, головний виклик для України залишається актуальним як ніколи: чи буде в нашій країні обмежено всевладдя промислово-фінансової олігархії.

"Остання все так само вільно запускає в політ нові партійні бренди і щедро підгодовує старі, фінансує підконтрольні медіа, які використовуються як інформаційна зброя або засіб для доброзичливого PR, веде боротьбу за призначення своєї обслуговуючої клієнтели (від лат. clientela, від cliens ‒ "слухняний, залежний") на топ-посади, – зазначає експерт. – Думаю, що історія з ПриватБанком, де інтереси держави фактично здобули перемогу над приватними інтересами одного з олігархів, стала першою ластівкою. Тим самим також був зруйнований вічний міф про залежність президента Зеленського від Коломойського, так фанатично просувний командою колишнього президента".

Політтехнолог підкреслює, що історія з ПриватБанком не стала єдиною.

"Багато хто був впевнений, що замість ПриватБанку Коломойському "подарують" контроль над Центренерго, якого він домагається вже рік. Але і тут державним інститутам вдалося здобути значну перемогу – Фонд держмайна і суд змогли відстояти позиції держави і змінити менеджмент, раніше залежний від Коломойського. Влада показала дієздатність і принциповість, а Зеленський продемонстрував, що здатний приймати рішення і не залежати від Коломойського", – вважає Олег Постернак.

Олігархи, безумовно, захочуть відігратися на місцевих виборах. Особливо в тих регіонах, де у них стратегічні економічні інтереси і підконтрольні їм бізнес-структури. І важливі ходи почнуть робити вже влітку.

"Деякі політичні сили будуть намагатися занурювати Україну у вигідний їм геополітичний та гуманітарний порядок, продовжуючи фактично таргетувати маси в політичних і електоральних цілях, – упевнений експерт. – Це і буде визначати поле гри навколо місцевої кампанії. В такому випадку важливим випробуванням стане боротьба за зміни у Виборчий кодекс. Зміна правил гри в умовах старту в липні перегонів стане ключовою інтригою. Разом з голосуванням за програму уряду, законами про референдум і народовладдя, пенсійними законами. Актуальною є також зміна голови НБУ та характер співробітництва з МВФ, згладжування соціальних наслідків коронакризи".

Українське літо 2020: безпека – під питанням

Комплекс проблем призведе до негативних тенденцій з безпековою ситуацією. Тут "відгукнеться" багато. І "прилетіти" може з різних сторін.

"Вихід з карантину – це, насамперед, зосередження на власних, переважно економічних проблемах всіх, в тому числі й західних країн. Це час Росія однозначно використовує для того, щоб лобіювати послаблення санкцій, – попереджає заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. – З іншого боку, через коронавірус росіяни почали більше уваги приділяти ситуації всередині країни. І РФ загрожує хвиля протестів, якщо Кремль найближчим часом не буде здатним перенести увагу росіян на міжнародні питання і якісь міжнародні перемоги. Тому літо – це посилення силового тиску на Україну з метою визнання суб'єктності так званих "Л/ДНР" і, таким чином, – зняття звинувачень з Росії щодо війни на Донбасі".

Економічні проблеми і вихід з карантину створюють і внутрішні загрози. У тому числі – зростання злочинності на тлі часом штучного зниження довіри до правоохоронних структур. Втім, ситуація із зґвалтуванням жінки в поліцейському відділку в Кагарлику показує, що довіра до силовиків падає не дарма. А "вестерн" у Броварах, де 29 травня відбулася масова перестрілка на тлі переділу перевезень, демонструє, що злочинність готова проявити себе "у всій красі".

Плюс – зниження рівня життя є сприятливим середовищем для протестної діяльності. "Питання лише в тому, хто буде здатний очолити цей протест і в якому напрямку він піде", – розмірковує Богдан Петренко.

Спокуса використати протестні настрої у ракурсі намічених на осінь місцевих виборів – дуже велика. Причому не тільки у вітчизняних політиків, але й у країни-агресора.

"Вибори завжди гіпертрофують внутрішні конфлікти, – наголошує Богдан Петренко. – Сьогодні вже зрозуміло, що одна з електоральних ніш, на якій можна грати під час виборів – це протистояння "регіон-центр". І якими б патріотичними гаслами не прикривалося це протистояння, воно так чи інакше стимулює недовіру до центральної влади, відцентрові тенденції в країні, і містить загрозу переростання або вимог федерації, а звідти – до сепаратизму".

Українське літо 2020: що з конфліктом на Донбасі

Донбаський вузол, який, здавалося, почали розплутувати наприкінці 2019 року, з того часу затягнувся ще тугіше. До літа ми підходимо з повідомленнями про приведення в боєготовність окупаційних військ "ДНР" і "ЛНР". З посиленням конфронтації в Тристоронній контактній групі (ТКГ): українська делегація в оновленому складі розпочала більш жорстко "пресувати" опонентів, а глава російської делегації Борис Гризлов звинуватив Київ у зриві переговорів по Донбасу. З масованою антиукраїнською пропагандистською кампанією в підконтрольних Кремлю ЗМІ, включаючи ті, що знаходяться в ОРДЛО. З новими "указами" окупаційної влади, головна мета яких – поглибити розкол по обидві сторони лінії розмежування.

Міжнародний експерт Богдан Нагайло вважає, що наступаючі місяці мають особливе значення для мирного врегулювання на Донбасі.

Так, за його словами, канцлер Німеччини (ця країна разом з Україною, Францією і РФ входить в "нормандську четвірку") Ангела Меркель пропонує посилити-прискорити переговорний процес. Щоб було більш явне просування.

Експерт нагадує, що все відбувається на тлі газової війни. Зокрема, в міжнародних судах, які можуть вдарити по "Газпрому". І не виключає закулісні торги, пов'язані не тільки з ситуацією на Донбасі, але й з економічними, стратегічними інтересами сторін.

На думку Богдана Нагайло, президент РФ Володимир Путін перебуває в складній ситуації – коронавірус, падіння ВВП, цін на нафту. А тому зараз – дуже зручний момент, щоб "дотиснути" РФ і домогтися зрушень хоч на якихось фронтах дипломатичної битви за Донбас. Приміром, реального припинення вогню, розведення сил і засобів по всій лінії розмежування.

У свою чергу, Богдан Петренко зазначає, що офіційний старт виборчої кампанії в Україні – в кінці липня – створює люфт, в межах якого Росії вигідно здійснювати силовий тиск.

"У Кремлі чудово розуміють, що "брязкання зброєю" під час виборів дасть кращі результати для тих, хто виступає проти Росії і гірші – для проросійських партій. Тому військовий тиск (маніпулювання погрозами переходу до гарячої фази збройного конфлікту) буде максимально посилено в червні-липні, бо в серпні воно вже буде неефективним для самої Росії", – попереджає заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму.

Керівник проектів у Центрі досліджень проблем громадянського суспільства, аналітик Марія Кучеренко закликає бути готовими влітку до посилення тиску з боку РФ в рамках ТКГ. Вона також вважає за необхідне зосередити увагу на питаннях безпеки як навколо існуючих зон відводу, так і на перспективних ділянках. І нагадує, що будь-яка спроба "домовитися посередині" сприймається країною-агресором виключно як запрошення до подальшої ескалації.

Українське літо-2020: геополітичний розклад

Експерт-міжнародник Антон Кучухідзе називає агресивну політику РФ одним з головних зовнішньополітичних викликів для України. І влітку, і взагалі. Але, на його думку, президент Зеленський досить ефективно протистоїть цій загрозі.

"Вдалося розморозити "нормандський формат", мінську групу, запустити обмін полоненими, – нагадує експерт. – Зеленський просуває мирну ініціативу. І в цьому він переконав західних партнерів не словами, а діями. Тим самим, що зберігаються санкції проти РФ, незважаючи на технологію, розгорнуту Кремлем (спроба скасувати санкції за пандемії). До речі, 27 травня представник РФ у раді безпеки ООН досить прозоро натякнув, що не буде припинення вогню на Донбасі, якщо з РФ не знімуть санкції. Фактично розписавшись у причетності Росії до конфлікту. Так що політика Зеленського по Донбасу демонструє ефективний результат".

Речник постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко також звернув увагу на шантаж, який російська делегація використовувала під час засідання Радбезу ООН, ставлячи в залежність припинення вогню в глобальних конфліктах (у тому числі і на Донбасі) від скасування міжнародних санкцій.

Ніколенко наголосив, що ця заява пояснює, чому продовжується насильство в Україні, Сирії, Лівії та інших місцях, де Росія є стороною конфлікту.

В цьому ракурсі радує, що канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила: політику санкцій щодо Росії необхідно зберегти, поки не буде прогресу у вирішенні питання конфлікту на Донбасі.

Другим зовнішньополітичним викликом, який може загострюватися влітку, стануть намічені на осінь президентські вибори в США. Україну буквально за вуха втягують туди. Досить згадати спробу імпічменту Трампа з боку демократів, де головним аргументом фігурувало нібито тиск останнього на Зеленського зокрема і Україну в цілому під час телефонної розмови влітку-2019. А недавно спливли "плівки Деркача", де – зовсім інший поворот. Тепер вже під прицілом опинився колишній віце-президент США Байден, який, схоже, стане головною надією демократів на виборах. Навряд чи республіканці упустять можливість бити по Байдену з допомогою "українського кейса", в якому ще і його син фігурує. І тут офіційному Києву важливо не піддатися на провокації і спокуси з боку досвідчених американських політиків.

"У нової української влади, як мені здається, в цьому сенсі куди більш прагматична позиція, ніж у попередньої, – говорить Антон Кучухідзе. – Видно, що ми намагаємося зберегти підтримку і республіканців, і демократів. Важливо і далі консолідувати їх підтримку, підкреслюючи, що нам все одно, хто прийде в Білий дім".

Раніше "Коментарі" розбиралися, скільки років Україна витратить на відновлення після кризи і що може зробити українська влада, щоб якомога швидше підняти економіку країни з колін.

Поширити:

Публікації у ЗМІ

15 липня 2020 року

Економічна криза в Україні: що потрібно зробити владі для порятунку економіки країни, – коментар Тетяни Богдан

Перейти
10 липня 2020 року

Зовнішні дисбаланси у період кризи, – колонка Тетяни Богдан

Перейти
09 липня 2020 року

Процентний своп: перше враження, – колонка Михайла Джуса

Перейти
07 липня 2020 року

Зовнішній сектор економіки в умовах глобальної турбулентності, – колонка Тетяни Богдан

Перейти
06 липня 2020 року

Тема с повышением минималки - это мыльный пузырь в преддверии местных выборов, – колонка Алексея Куща

Перейти

CookieЦей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити роботу користувачів.