Процентний своп: перше враження, – колонка Михайла Джуса

09 липня 2020 року
Процентний своп: перше враження, – колонка Михайла Джуса

Шляхи пожвавлення кредитування реального сектору Національному банку варто шукати не в деривативах, а у пом’якшенні власних вимог до оцінки банками розміру кредитного ризику.


2 липня відбувся перший аукціон своп процентної ставки. За інших обставин (аукціон відбувся в період звільнення голови НБУ Якова Смолія), інформація про це була б широко розтиражована як черговий успіх НБУ в боротьбі з кризою. Проте, не судилося… Процентний своп пав жертвою великої політики.

Трохи передісторії

На відміну від проблемної теми кредитування банками економіки, тема деривативів віддавна належала до пріоритетів діяльності НБУ.

Порядок оцінки справедливої вартості похідних фінансових інструментів, операції з якими здійснює Національний банк України, було затверджено ще влітку 2017 року.

У лютому 2020 року НБУ повідомив, що з метою пожвавлення банківського кредитування активізує роботу щодо запровадження процентного свопу з банками.

За визначенням НБУ, процентний своп – це похідний фінансовий інструмент у формі угоди між двома сторонами про те, що в певні дати одна зі сторін платитиме іншій стороні різницю між процентами, що нараховуються на умовну суму свопу за фіксованою та плаваючою ставками.

Наприкінці травня було затверджено Положення про проведення Національним банком України на міжбанківському ринку операцій своп процентної ставки.

Цього разу намір запровадити зазначений інструмент у червні було поставлено в контекст антикризових заходів НБУ.

У червні Національний банк затвердив модель оцінки свопу процентної ставки на індекс овернайт, розміри покриття процентного свопу гарантійним фондом та коригуючі коефіцієнти за активами (ОВДП, національна та іноземна валюта), що формують гарантійний фонд.

26 червня було оголошено про проведення першого аукціону своп процентної ставки 2 липня. Параметри аукціону: термін операції – 2 роки, платник фіксованої ставки – комерційний банк, плаваючої – НБУ, мінімальна умовна сума заявки – 10 млн грн, загальний обсяг умовної суми – 2 млрд грн.

Результати першого аукціону

2 липня Національний банк провів аукціон своп процентної ставки, участь у якому (за повідомленням НБУ) взяли чотири банки. Попри те, що загальний обсяг заявок становив 1,38 млрд грн, НБУ задовольнив заявки лише двох банків на 20 млн грн (тобто, на 10 млн грн кожному) за фіксованою ставкою 6,5%.

Таким чином, раз на квартал протягом двох років НБУ сплачуватиме цим двом банкам різницю між фіксованою ставкою і плаваючою (розрахованою на основі індексу UONIA*), якщо остання буде вищою, ніж 6,5%. І навпаки, якщо плаваюча ставка буде нижчою від зазначеного рівня, різницю сплачуватимуть банки.

*Довідка: з 23 червня Український індекс міжбанківських ставок (UIIR) було замінено Українським індексом міжбанківських ставок овернайт (Ukrainian OverNight Іndex Average, UONIA).

Важливий момент: той факт, що заявки з фіксованою ставкою 5% було відхилено, може свідчити про те, що регулятор не планує знижувати облікову ставку (до якої тяжіє індекс UONIA) нижче зазначеного рівня.

Перспективи

Наприкінці червня у багатьох ЗМІ була поширена не зовсім коректна інформація про намір банку "Південний" укласти з НБУ процентний своп на 12 млрд грн.

Насправді, йшлося лише про укладення між банком і НБУ генеральної угоди (з визначенням максимальної суми), що має зробити кожен банк, який у майбутньому має намір взяти участь у відповідних аукціонах регулятора.

Обсяг процентних свопів визначає сам Нацбанк. Ще в лютому повідомлялося, що на першому етапі обсяг (умовна сума) таких операції буде не більшою 2% від загального банківського портфеля кредитів у гривні (близько 600 млрд грн).

Тобто процентних свопів між усіма банками і НБУ може бути укладено не більше ніж на 12 млрд грн.

Національний банк обіцяє, що за допомогою процентних свопів банки зможуть захеджувати ризик зміни ставок за депозитами і активізувати довгострокове кредитування економіки.

Але з огляду на вищезазначену інформацію щодо очікуваного обсягу процентних свопів і результати першого аукціону обіцяного ефекту прийдеться чекати не один рік.

Водночас, можна припустити, що в найближчому майбутньому за допомогою процентних свопів банки захеджують ризик зміни ставки за довгостроковим рефінансуванням НБУ, яке надається під плаваючу (облікову) ставку. Такого рефінансування наразі надано 4,6 млрд грн.

Тобто, запровадження процентних свопів сприятиме кредитуванню економіки рівно настільки, наскільки цьому сприятиме механізм довгострокового рефінансування НБУ.

Проте, зважаючи на реалії, банки з більшою ймовірністю спрямують отримані кошти в державні облігації, ніж у кредити.

Схема для банків може виглядати таким чином: взяти довгострокове рефінансування під плаваючу ставку – укласти з НБУ процентний своп на суму отриманого кредиту (зафіксувавши для себе ставку) – вкласти рефінансування в ОВДП (з фіксованою дохідністю).

Шляхи пожвавлення кредитування реального сектору Національному банку варто шукати не в деривативах, а у пом’якшенні власних вимог до оцінки банками розміру кредитного ризику за активними операціями - зокрема, через зниження коефіцієнтів ймовірності дефолту боржника.


Завідувач відділу грошових ринків Growford Institute Михайло Джус для Цензор.

Поширити:

Публікації у ЗМІ

05 серпня 2020 року

Доходи державного бюджету: позитивні зрушення на нестійкій базі, - колонка Тетяни Богдан

Перейти
03 серпня 2020 року

Триєдність цілей НБУ: секрет досягнення, – стаття Тетяни Унковської

Перейти
27 липня 2020 року

Надійний та безальтернативний внутрішній кредитор Уряду, – блог Тетяни Богдан

Перейти
25 липня 2020 року

Антициклічна фіскальна політика в глобальному та національному вимірах, – колонка Тетяни Богдан

Перейти
15 липня 2020 року

Економічна криза в Україні: що потрібно зробити владі для порятунку економіки країни, – коментар Тетяни Богдан

Перейти

CookieЦей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити роботу користувачів.