Відлуння Brexit: яку вигоду може отримати Україна від нового «глобального тарифу» Великобританії

Відлуння Brexit: яку вигоду може отримати Україна від нового «глобального тарифу» Великобританії

Розроблений після Brexit "тарифний план" передбачає зниження імпортних мит на багато товарів у Великобританії, чим може скористатися Україна.

Великобританія розробила свій тарифний план" після Brexit. Він, зокрема, передбачає зниження імпортних мит на багато товарів. Експерти розповіли виданню "Коментарі", як цим могла б скористатися Україна, і що наша країна могла б застосувати у себе.

Торгівля України та Британії

Економічний експерт в Ukraine Economic Outlook Адріан Пантюхов пояснює, що Великобританія опублікувала драфт тарифного плану, який вступить в силу з 2021 року, із закінченням перехідного етапу Brexit.

"Зниження ввізних мит на товари, що Британія не виробляє, на жаль, мало торкнуться сфери торгівлі України та Британії. Адже підпадаючі під пільги товари складають менше 1% від українського експорту в Британію (холодильники, викрутки, посудомийні машини тощо), – говорить Адріан Пантюхов. – Україна щороку вивозить в Королівство товарів на 0,5-0,6 млрд дол. (1,3% від обсягів експорту). З них 45% – це товари харчової галузі, 30% – чорні метали. Але Великобританія не має наміру піддавати внутрішнього виробника жорсткій конкуренції, що залишає харчову галузь та чорні метали – системоутворюючі товари торговельних відносин двох країн, з колишнім рівнем тарифного навантаження".

За словами економічного експерта, загалом і в цілому, зміни тарифного плану Британії для держав, з якими не були укладені договори про вільну торгівлю, не будуть мати вирішального значення у торгових відносинах між країнами.

"Варто зазначити, що, починаючи з січня 2020 року, Україна та Великобританія знаходяться на шляху до підписання угоди про вільну торгівлю, – продовжує Адріан Пантюхов. – У травні міністр економіки України Ігор Петрашко після зустрічі з послом Сполученого Королівства в Україні заявив, що угода про політичне співробітництво та вільну торгівлю буде підписана найближчим часом, щоб вступити в силу з закінченням перехідного етапу Brexit. Звільнення від ввізних мит товарообігу між двома державами може свідчити про початок наступного етапу в міжнародних відносинах між Україною і Британією. Посилення зв'язків з однією з європейських країн-лідерів з інвестиційним потенціалом – необхідність для України. У довгостроковій перспективі підписання угоди з Королівством буде основою для укладення тісних відносин і залучення прямих інвестицій з інших розвинених країн".

Тарифні квоти

Доктор економічних наук, заввідділом Інституту "Growford" Тетяна Богдан зазначає, що Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії не відноситься до числа важливих торговельних партнерів України.

"У 2019 році в цю країну українськими постачальниками було експортовано товарів на 628,1 мільйона доларів США, що становить 1,3% сумарного експорту товарів з України. У той же час, вартісні обсяги експорту послуг з України до Великобританії склали 583,5 млн. доларів або 3,8% сумарного експорту українських послуг", – наводить дані експерт.

За словами Тетяни Богдан, основними категоріями товарів, що експортуються з України до Великобританії, є:

• чорні метали (експортна виручка за 2019 - 206,4 млн дол.),

• зернові культури (134,5 млн дол.),

• жири та олії тваринного або рослинного походження (80,9 млн дол.),

• електричні машини (43,2 млн дол.),

• насіння і плоди олійних рослин (13,3 млн дол.),

• деревина та вироби з деревини (12,8 млн дол.).

"До виходу Великобританії з ЄС український експорт в цю країну регулювалося положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, складовою частиною якого є поглиблена і всеосяжна зона вільної торгівлі, – продовжує доктор економічних наук. – Україна як підписант Угоди в 2014 році отримала максимально сприятливі умови для експорту своєї продукції в ЄС, крім продукції сільського господарства. Після виходу Великобританії з ЄС Україна втрачає можливості для пільгового експорту на британський ринок (в рамках режиму вільної торгівлі з ЄС) та підпадає під дію зовнішнього тарифу Великобританії".

Новий "глобальний тариф" Великобританії, який почне діяти з 2021 року, потенційно скорочує обсяги українського експорту в тій частині, яка не підпадає під дію нульового тарифу, підкреслює Тетяна Богдан.

"Цей тарифний план передбачає, що близько 40% імпорту у Великобританії буде регулюватися імпортними тарифами, – продовжує експерт. – Саме в цій частині Україна може отримати максимально невигідні умови. Так, уряд Великобританії вже проголосив, що в цілях захисту британських фермерів він введе підвищені тарифи на імпорт в Британію м'яса птиці, яловичини і баранини. Для України досить болючим може стати тарифне обмеження імпорту м'яса птиці, оскільки ми вже стали вагомим постачальником цієї продукції на ринки європейських країн".

У цілому після Brexit для України ринок Великобританії не буде мати очевидних переваг, порівняно з ринком ЄС, більш містким і диверсифікованим, впевнена Тетяна Богдан.

"Одна з можливостей, якою можуть скористатися українські експортери промислової продукції, – це більш ліберальні технічні нормативи, продуктові стандарти і правила підтвердження відповідності продукції, які, ймовірно, будуть діяти у Великобританії з 2021 року, – продовжує економіст. – В даний час технічні нормативи і стандарти, встановлені ЄС для імпорту з України, надзвичайно затратні для національних виробників і помітно гальмують експорт української промислової продукції в ЄС".

Оцінюючи наслідки змін торгових відносин з Великобританією, Тетяна Богдан звертає увагу на такий позитивний аспект. Угодою про асоціацію між Україною та ЄС передбачені тарифні квоти на імпорт в ЄС широкої номенклатури сільськогосподарської продукції. Такі квоти лобіюють інтереси фермерів і обмежують український експорт.

"Так, Додатком I-А1 розділу IV Угоди про асоціацію визначена сукупність тарифних квот для імпорту в ЄС яловичини, свинини, баранини, м'яса птиці, молока, вершків, сухого молока, вершкового масла, яєць, меду, часнику, цукру, пшениці м'якої, ячменю, вівса, кукурудзи, борошна, крохмалю, грибів, томатів, виноградного та яблучного соків, цукрової кукурудзи, продукції з цукру, етанолу, сигарет, продуктів переробки солоду і крохмалю, – перераховує Тетяна Богдан. – Якщо Великобританія відмовиться від застосування тарифних квот, то українські виробники продовольства і сільськогосподарської сировини (які вже відповідають продуктовим стандартам та вимогам ЄС) отримають більш вигідні умови для експорту на британський ринок порівняно з ринком ЄС. Це буде стосуватися експорту зернових культур, борошна, крохмалю, етанолу, молока, молокопродуктів, яєць, меду, цукрових виробів, грибів, соків, сигар і сигарет".


Поширити:

Публікації у ЗМІ

27 листопада 2020 року

Нацбанк не завжди чує МВФ, – колонка Віталія Ломаковича

Перейти
20 листопада 2020 року

Довіряй, але навчися перевіряти, – колонка Костянтина Швабія

Перейти
19 листопада 2020 року

Хворі державні фінанси в часи пандемії, – стаття Тетяни Богдан

Перейти
17 листопада 2020 року

Фіскальне стимулювання чи гальмування?

Перейти
16 листопада 2020 року

Ефект «5–7–9»

Перейти

CookieЦей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити роботу користувачів.