Під впливом ажіотажного попиту у березні відбулося різке зростання цін на деякі види продовольства і медичних товарів. Проте Держстат цього практично «не помітив»

Завантажити інформацію про прес-реліз Під впливом ажіотажного попиту у березні відбулося різке зростання цін на деякі види продовольства і медичних товарів. Проте Держстат цього практично «не помітив»

За даними Державної служби статистики України в березні 2020 р. загальний рівень цін споживчого ринку відносно попереднього місяця зріс на 0,8% (граф. 1), що навіть менше відповідного показника попереднього року (у березні 2019 р. місячний рівень інфляції становив 0,9%).

Найбільший вплив на місячний рівень інфляції у березні мало сезонне подорожчання одягу і взуття на 12,8% (внесок становив 0,6 п. п.), пов’язане зі зміною осінньо-зимових колекцій на весняно-літні. Вплив сезонного чинника був дещо підсилений девальвацією гривні (протягом місяця – на 14,3%).

Продукти харчування, згідно з офіційною статистикою, подорожчали за місяць лише на 0,4% (граф. 1). Зокрема ціни на хліб і хлібопродукти (до яких належать також крупи) підвищились лише на 1,1%, фрукти – на 3,9%, овочі – на 1,7%, а м’ясо і м’ясопродукти подешевшали (!) на 0,3%.

Статистичні дані Держстату щодо динаміки цін на продовольство у березні різко дисонують з інформацією Антимонопольного комітету України. В офіційному повідомленні АМКУ від 24.03.2020 р. йдеться про те, що в деяких регіонах «з початку березня ціни на гречану крупу зросли більше ніж на 50%, пшоно – на 24%, цукор на 16%. Значне підвищення цін зафіксовано в деяких мережах і на овочі: майже на 60% подорожчала картопля, вдвічі піднялися ціни на цибулю та моркву».

За фактом суттєвого подорожчання продуктів харчування Київським обласним відділенням АМКУ було відкрито справу проти низки торгівельних мереж, що призвело до стабілізації цін вже наприкінці березня – на початку квітня.

Про значно більше подорожчання у березні деяких видів продовольства (порівняно зі статистикою Держстату) свідчить також інформація НБУ, наведена у кількох випусках «Економічного огляду тижня». За даними НБУ, найбільш стрімке підвищення цін відбулося у період до 26 березня. А отже, воно мало б відобразитися у статистиці Держстату, яка фіксує зміну цін на більшість товарів до 25 числа відповідного місяця.

Те саме стосується фармацевтичної продукції та медичних товарів, які за даними Держстату подорожчали за березень лише на 1,7%. Тоді як кожен, хто купував у березні противірусні препарати або засоби індивідуального захисту, чудово знає, що у деяких випадках ціни зростали не на кілька відсотків, а в декілька разів.

Усе це мало б спонукати Держстат надати детальне роз’яснення статистичної інформації щодо зростання цін на вищезазначені товари у березні.

Зменшення вартості житлово-комунальних послуг загалом на 2,8% (граф. 1) було зумовлене зниженням тарифів на природний газ для населення на 11,6%, а також на гарячу воду і опалення на 5,2%. Водночас, відбулося подорожчання водопостачання, каналізації та плати за утримання будинків і прибудинкових територій відповідно на 2,2%, 2% та 1,7%.

Попри девальвацію гривні паливо подешевшало у березні на 1,7%, що було обумовлено різким падінням світових цін на нафту (граф. 2): за підсумками місяця ціна нафти Brent впала з 50 до 25 дол. за барель, сягнувши найнижчого рівня за останні 18 років.

Отже, протягом І кварталу 2020 р. (згідно з офіційною статистикою) споживчі ціни зросли лише на 0,7%.

Річний рівень інфляції (місяць до відповідного місяця попереднього року) у березні знизився до 2,3% з 2,4% у лютому. З початку року темпи інфляції уповільнились на 1,8 п. п. (граф. 3), продовживши тенденцію, що тривала у 2019 р.

Визначальним чинником уповільнення темпів інфляції була ревальвація гривні у другому півріччі 2019 р., спровокована жорсткою процентною політикою НБУ, а також зниження світових цін на енергоносії (зокрема на природний газ). Детальніше про це можна прочитати у нашому щоквартальному огляді стану грошової сфери «Ілюзія стабільності».

Окрім зниження темпів споживчої інфляції вищезазначені чинники (разом з погіршенням цінової кон’юнктури на зовнішніх сировинних ринках) призвели до дефляції цін виробників, скорочення виробництва у промисловості (що триває з жовтня 2019 р.) та зниження реального ВВП на початку 2020 р.

Річні темпи приросту цін виробників промислової продукції з листопада 2019 р. перебувають у зоні від’ємних значень і у березні 2020 р. становили «мінус» 4,2%. Зокрема у добувній промисловості ціни за плинний рік знизились на 23,7%, переробній – на 3%, натомість у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – зросли на 1,4%.

Поширення епідемії коронавірусу Covid-19 та запровадження карантинних заходів призвели до кардинального перегляду перспектив розвитку економіки.

Згідно з оновленим прогнозом Уряду (постанова КМУ від 29.03.2020 р. № 253), зростання споживчих цін у 2020 р. становитиме 11,6% на тлі падіння реального ВВП на 4,8%.

Визначальним фактором для цінової кон’юнктури споживчого ринку у найближчому майбутньому залишатиметься ситуація на валютному ринку, яка, у свою чергу, залежатиме як від співвідношення попиту і пропозиції іноземної валюти, так і від готовності НБУ вживати дієвих заходів для забезпечення стабільності. Критично важливою умовою збереження контрольованості валютного ринку, за наявних обставин, є досягнення домовленості щодо нової програми з МВФ.

Істотний ризик прискорення інфляційної динаміки пов’язаний з проблемами у постачанні продовольства, про можливість виникнення яких вже у квітні-травні попереджає FAO.

Додаткову загрозу несе у собі збільшення обсягів експорту зернових, яке може призвести до значного подорожчання хлібопродуктів на внутрішньому ринку. Про це йдеться у зверненні Всеукраїнської асоціації пекарів і асоціації «Борошномели України» до керівників країни, оприлюдненому наприкінці березня.

Натомість, основним антиінфляційним чинником вбачається зниження платоспроможного попиту внаслідок скорочення реальної заробітної плати (згідно з урядовим прогнозом – на 4,5% у 2020 р. порівняно з 2019 р.) і зростання рівня безробіття.

Автор - Михайло Джус

Завантажити інформацію про прес-реліз
Поширити:

Публікації у ЗМІ

22 вересня 2020 року

Крок до світлого монетарного майбутнього, – колонка Михайла Джуса

Перейти
17 вересня 2020 року

COVID-шок для економіки, – стаття Тетяни Богдан

Перейти
25 серпня 2020 року

У пошуках "цілющих" позик, – стаття Тетяни Богдан

Перейти
05 серпня 2020 року

Доходи державного бюджету: позитивні зрушення на нестійкій базі, - колонка Тетяни Богдан

Перейти
03 серпня 2020 року

Триєдність цілей НБУ: секрет досягнення, – стаття Тетяни Унковської

Перейти

CookieЦей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити роботу користувачів.