Дослідження

Динаміка доходів, видатків та дефіциту державного бюджету до ВВП у 2013-2021 роках

Динаміка доходів, видатків та дефіциту державного бюджету до ВВП у 2013-2021 роках

У проєкті бюджету на 2021 рік доходи державного бюджету заплановано в сумі 1071,1 млрд грн., що складає 23,8% ВВП, прогнозованого на 2021 рік. Даний відносний показник є на 0,8 в.п. ВВП меншим від планових доходів бюджету- 2020 і на 1,3 в.п. ВВП меншим від фактичних доходів 2019 року.

Доходи зведеного бюджету на 2021 рік прогнозуються Міністерством фінансів в сумі 1408,6 млрд грн або 31,3% ВВП, що є на 1,3 в.п. ВВП меншим, ніж по плану на 2020 і на 1,2 в.п. меншим, ніж фактично у 2019 році. Рівень доходів Зведеного бюджету 2021 р. є також на 2,0 і 2,8 в.п. ВВП меншим, ніж у 2017-2018 рр.

Більш детально ознайомитися з аналізом проєкту державного бюджету на 2020 рік можна за посиланням: cutt.ly/1gd6Shl

Завантажити інфографіку

Порівняння видатків Зведеного бюджету на обслуговування боргу і на охорону здоров’я у 2013-2021 роках (% до ВВП)

Порівняння видатків Зведеного бюджету на обслуговування боргу і на охорону здоров’я у 2013-2021 роках (% до ВВП)

Інститут Growford проаналізував динаміку відносної величини видатків на охорону здоров'я і обслуговування державного боргу в 2013-2021 роках.

У 2013 держава витрачала майже вдвічі більше коштів на охорону здоров'я, ніж на обслуговування державного боргу – 4,2% проти 2,3% ВВП. Надалі фінансування медичних витрат послідовно скорочувалося при нарощуванні витрат на обслуговування боргу. В 2018 р. вказані напрями витрачання державних коштів зрівнялися і становили по 3,3% ВВП. Лише у 2020 р. в умовах пандемії фінансування охорони здоров’я помітно збільшилося (до 4,1% ВВП), а витрати на обслуговування боргу зросли незначною мірою і стабілізувалися на рівні 3,6-3,7% ВВП.

Більш детально ознайомитися з аналізом проєкту державного бюджету на 2020 рік можна за посиланням: cutt.ly/1gd6Shl

Завантажити інфографіку

Зміна цін на основні групи товари та послуг у серпні 2020 року

Зміна цін на основні групи товари та послуг у серпні 2020 року

Згідно з даними Держстату, у серпні 2020 року загальний рівень цін споживчого ринку знизився на 0,2% (в липні також була зафіксована дефляція 0,6%), що обумовлено впливом сезонних чинників.

Найбільший вплив на зміну ІСЦ у серпні мало зниження цін на продукти харчування та безалкогольні напої загалом на 1,5% – від’ємний внесок становив близько 0,7 п. п.

Здешевлення продуктів харчування (загалом) відбулося за рахунок зниження цін на овочі (на 13,5%) і фрукти (на 8,4%), тоді як яйця подорожчали на 3,4%, м’ясо і м’ясопродукти – на 1%, олія – на 0,9% тощо.

Підвищення вартості житлово-комунальних послуг у серпні на 5,7% було зумовлене підвищенням тарифів на природний газ для населення на 37,7% на тлі переходу до ринкових цін (з 1 серпня держава припинила регулювати ціни на газ для населення). Причиною зростання тарифів стало підвищення цін на газ на європейському ринку: вартість газу на нідерландському хабі TTF (виходячи з якої Нафтогаз розраховує власні тарифи) за серпень зросла майже вдвічі (з 4,94 до 9,55 євро/МВт-год).

Річний рівень інфляції (місяць до відповідного місяця попереднього року) у серпні становив 2,5%, зрісши порівняно з липнем на 0,1 п. п. З початку року інфляція перебуває значно нижче цільового діапазону НБУ 5% +/- 1 п. п.

Дефляція у промисловості триває дев’ять місяців поспіль, зокрема у серпні зниження цін виробників в річному вимірі становило 4,7%.

Завантажити інфографіку

Ставки центрального банку в реальному вимірі

Ставки центрального банку в реальному вимірі

3 вересня 2020 р. Правління НБУ ухвалило рішення про збереження облікової ставки на рівні 6%.

В офіційному прес-релізі НБУ декларує, що «збереження м’якої монетарної політики підтримає економічне відновлення в умовах помірної інфляції та високої невизначеності щодо подальшого перебігу пандемії в Україні та світі».

Але чи є монетарна політика НБУ м’якою?

Облікова ставка у реальному вимірі (з урахуванням поточного рівня інфляції) є найвищою у порівнянні з реальними ставками центральних банків країн-сусідів України і однією з найвищих у світі (поступається, зокрема, ставкам ЦБ Єгипту і Монголії).

А отже, ступінь «м’якості» монетарної політики НБУ є дуже дискусійним питанням.

Завантажити інфографіку

Динаміка обмінного курсу гривні та рівень інфляції з часу введення в обіг гривні

Динаміка обмінного курсу гривні та рівень інфляції з часу введення в обіг гривні

2 вересня 1996 року в обіг було введено національну грошову одиницю України – гривню.

За 24 роки гривня знецінилась у 16 разів: у липні 2020 р. відносно серпня 1996 р. індекс інфляції становив 1 606%, індекс девальвації гривні до долара США – 1 552%.

Завантажити інфографіку

Фінансові результати діяльності банків в Україні у січні-липні 2009-2020 рр.

Фінансові результати діяльності банків в Україні у січні-липні 2009-2020 рр.

З 1 вересня 2020 р. набули чинності нові вимоги НБУ до розкриття банками вичерпної інформації про послуги та їхню повну вартість для клієнтів.
НБУ повідомляє, що відтепер на сайтах та в рекламі банків повинна бути достатня за обсягом, правдива та актуальна інформація про умови депозитів та споживчих кредитів (вартість, повні витрати клієнта, додаткові послуги, спосіб оплати, санкції у разі невиконання клієнтом умов тощо).


НБУ має контролювати дотримання вимог до розкриття інформації, здійснюючи щоденний моніторинг сайтів і реклами банків.
Це гарна і довгоочікувана новина, оскільки захисту прав споживачів банківських послуг у минулому приділялося недостатньо уваги.
«Приховані» комісії, поряд з високими процентними ставками за споживчими кредитами, стали одним з факторів прибуткової діяльності банків на тлі критичного уповільнення кредитування підприємств (детальніше про кредитування читайте в огляді стану грошової сфери в І півріччі 2020 р. за посиланням: cutt.ly/3fxi4aV)
Темпи приросту комісійних доходів банків у 2018-2019 рр. майже втричі перевищували темпи збільшення процентних доходів. А за підсумками семи місяців 2020 р. порівняно з відповідним показником попереднього року комісійні доходи зросли на 6,8%, тоді як процентні доходи скоротилися на 2,5%.
В цілому доходи банків за підсумками січня-липня порівняно відповідним показником минулого року збільшились на 5,5% до 149,1 млрд грн (приріст був забезпечений переважно за рахунок комісійних доходів і курсової переоцінки).
Водночас витрати банків за сім місяців зросли на 15,3% до 120,7 млрд грн, визначальним фактором чого стало збільшення втричі відрахувань до резервів (19,1 млрд грн).


У підсумку, прибуток банків за січень-липень 2020 р. становив 28,4 млрд грн, що є порівнянним з фінансовим результатом діяльності великих та середніх підприємств загалом по економіці за І півріччя (29,2 млрд грн).

Завантажити інфографіку

Публікації у ЗМІ

23 жовтня 2020 року

Байден чи Трамп? Що варто знати про боротьбу за владу в США, – блог Мирона Василика

Перейти
12 жовтня 2020 року

ПДВ-флейм: великі плани проти важливих фактів, – блог Костянтина Швабія

Перейти
30 вересня 2020 року

​Податкова сокочавилка, – колонка Костянтина Швабія

Перейти
29 вересня 2020 року

М'яка бюджетна політика: нова реальність у світі й «табу» для України? – стаття Тетяни Богдан

Перейти
25 вересня 2020 року

Макроекономічні засади проекту бюджету на 2021 рік, – стаття Тетяни Богдан

Перейти

CookieЦей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити роботу користувачів.