ДЕФІЦИТ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА УПРАВЛІННЯ БОРГОМ у I півріччі 2020 року

Автор: Тетяна Богдан

ДЕФІЦИТ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА УПРАВЛІННЯ  БОРГОМ  у I півріччі 2020 року

У світі прогнозується ймовірність нових спалахів інфекції в IV кварталі 2020 р. та І кварталі 2021 р., що збільшуватиме довготривалі економічні збитки від карантинних обмежень і закриття бізнесів. Фінансові умови на глобальних ринках можуть знову погіршитися, що підвищуватиме ризики валютних і боргових криз у країнах з ринками, що формуються. В таких умовах фіскальна політика стає потужним анти-кризовим інструментом у багатьох країнах світу. Вартість фіскального пакету порятунку в Україні оцінено нами на рівні 4,9% ВВП, що майже відповідає середньому рівню у країнах з ринками, що формуються - 5,1%. Але український показник є вчетверо нижчим, ніж у розвинутих країнах. Високий рівень державного боргу України обмежує можливості вагомішої фіскальної підтримки економіки та медичної сфери і може стати серйозною проблемою у середньостроковій перспективі.

Дефіцит державного бюджету України за січень-червень 2020 р. становив 18,8 млрд грн. або 1,1% ВВП, що є доволі низьким показником. Але порівняно із січнем-червнем 2019 року розмір дефіциту збільшився на 1 в.п. ВВП. Фінансування видатків державного бюджету номінально було збільшено на 5,6% відносно аналогічного періоду попереднього року, а видатків Зведеного бюджету – на 7%. Пріоритетними напрямами витрачання державних коштів стали: дорожнє господарство – приріст на 12,5 млрд грн або на 62,5%; трансферти Пенсійному фонду – на 12,2 млрд або на 12,8%; охорона здоров'я – на 6,4 млрд або на 11,7%; громадський порядок, безпека і судова влада - на 6,5 млрд грн або на 10,7%. Аутсайдерами у процесі розподілу бюджетних коштів традиційно залишалися система соціального захисту і забезпечення, сфера духовного і фізичного розвитку.

З початком кризових процесів в економіці України та підвищення волатильності світових фінансових ринків актуалізувалися ризики нестабільної присутності нерезидентів на ринку внутрішніх облігацій. Для визначення кількісних ефектів переливів іноземного капіталу на динаміку валютно-курсових процесів ми провели власне емпіричне дослідження на основі квартальних даних України за 2015-2020 роки. Оцінений коефіцієнт незалежної змінної моделі засвідчує: нетто-відплив іноземного капіталу з ринку ОВДП в сумі еквівалентній 1% ВВП за квартал є чинником девальвації номінального обмінного курсу гривні до долара США на 1,3%.

І півріччя 2020 року (після сприятливої динаміки боргових показників у 2017-2019 рр.) просигналізувало підвищення боргових ризиків, що пояснювалося погіршенням макроекономічної ситуації, нарощуванням абсолютної суми державного боргу та суттєвими борговими виплатами. За результатами проведеного нами аналізу в Україні порушуються критерії боргової стійкості за трьома з п'яти ключових індикаторів, а проблеми стійкості державних фінансів і міжнародної платоспроможності України знову стають актуальними.

Детальніше читайте в дослідженні доктора економічних наук Тетяни Богдан, завідувачки відділу державних фінансів «Growford Institute»

Переглянути публікацію в PDF

Поширити:

Публікації у ЗМІ

22 вересня 2020 року

Крок до світлого монетарного майбутнього, – колонка Михайла Джуса

Перейти
17 вересня 2020 року

COVID-шок для економіки, – стаття Тетяни Богдан

Перейти
25 серпня 2020 року

У пошуках "цілющих" позик, – стаття Тетяни Богдан

Перейти
05 серпня 2020 року

Доходи державного бюджету: позитивні зрушення на нестійкій базі, - колонка Тетяни Богдан

Перейти
03 серпня 2020 року

Триєдність цілей НБУ: секрет досягнення, – стаття Тетяни Унковської

Перейти

CookieЦей веб-сайт використовує файли cookie, щоб покращити роботу користувачів.