Post Image

Або чому банківська система перестала виконувати свою головну функцію?

Діагностика проблеми

Проблема: надмірна ліквідність банківської системи, сформована за рахунок витрачання бюджетних коштів, не працює в інтересах економіки, натомість використовується банками для отримання надприбутків.

Станом на кінець 2023 р. ліквідність банків становила 834,2 млрд грн, збільшившись за рік на 299,3 млрд грн або на 56%. Залишки коштів на коррахунках банків становили 212,6 млрд грн, а вкладення у депозитні сертифікати НБУ – 621,7 млрд грн.

Причина проблеми – наджорстка монетарна політика НБУ.

З червня 2022 р. по липень 2023 р. облікова ставка НБУ перебувала на рівні 25%, після чого була поетапно знижена до 15%. На сьогодні облікова ставка втричі перевищує поточний рівень інфляції (5,1%), що фактично робить монетарну політику НБУ найжорсткішою у світі.

Крім того, наприкінці жовтня 2023 р. НБУ змінив операційний дизайн монетарної політики, прив’язавши облікову ставку до ставки за депозитними сертифікатами овернайт. З середини грудня 2023 р. ставка за депозитними сертифікати овернайт становить 15%, за тримісячними депозитними сертифікатами – 19%, за кредитами рефінансування – 21%.

Підтримання НБУ надвисоких ставок за депозитними сертифікатами призводить до таких негативних наслідків:

  1. Блокування мотивації банків до кредитування. Протягом 2023 р. залишки за кредитами в економіку скоротились на 1%, у тому числі за кредитами в корпоративний сектор – на 2%. Як наслідок, відношення кредитів нефінансовим корпораціям до ВВП знизилось з 14,4% у 2022 р. до 11,4% у 2023 р. Ба більше, без урахування непрацюючих кредитів зазначений показник становитиме лише 6,4%, що є найнижчим рівнем серед країн цивілізованого світу.

У матеріалах другого перегляду програми розширеного фінансування персонал МВФ визнає, що відношення кредитів до ВВП в Україні було дуже низьким ще до війни, а його подальше скорочення відбулося на тлі високих кредитних ризиків і наявності альтернативних варіантів активів для банків (депозитні сертифікати НБУ, державні облігації).

  1. Збільшення вартості обслуговування державного боргу. Середньозважена дохідність ОВДП, розміщених на аукціонах, підвищилась з 12,7% у 2022 р. до 18,7% у 2023 р. Внаслідок цього, а також через зростання обсягів запозичень, видатки бюджету на сплату відсотків за ОВДП збільшились з 114,6 млрд грн у 2022 р. до 204,5 млрд грн у 2023 р.

Видатки бюджету на обслуговування внутрішнього боргу зросли з 1,9% ВВП у 2021 р. до 3,2-3,5% ВВП у 2022-2023 рр. Це стало відображенням, перш за все, зростання відсоткових ставок за ОВДП.

  1. Ускладнення доступу держави до внутрішнього ринку запозичень. Попит банків на державні облігації підтримується “в ручному режимі” за рахунок надання можливості зараховувати ОВДП визначених серій у покриття попередньо підвищених обов’язкових резервів.
  2. Зниження прибутку НБУ. Процентні витрати НБУ за депозитними сертифікатами (тобто, доходи банків) за підсумками 2023 р. становили близько 95 млрд грн, що більш ніж удвічі перевищує відповідний показник 2022 р. (40,8 млрд грн) і майже у дев’ять разів показник 2021 р. (10,7 млрд грн). Якщо за підсумками 2022 р. НБУ перерахував до державного бюджету частину прибутку до розподілу в розмірі 71,9 млрд грн, то за 2023 р. зазначена сума (відповідно до закону про бюджет на 2024 р.) становитиме лише 17,7 млрд грн.

Водночас, відсотки за депозитними сертифікатами НБУ є ключовим чинником надприбутковості банків. За підсумками січня-листопада 2023 р. чистий прибуток банків сягнув 130,55 млрд грн, що майже у сім разів перевищує відповідний показник 2022 р. (19,4 млрд грн) та вдвічі показник січня-листопада 2021 р. (65,7 млрд грн).

Шляхи вирішення проблеми

Для виправлення окреслених негативних явищ та використання потенціалу банківської системи на благо економіки та посилення обороноздатності держави Національному банку необхідно:

  • знизити облікову ставку до рівня інфляції;
  • нормалізувати операційний дизайн монетарної політики, надавши ставці за депозитними сертифікатами овернайт “штрафного” характеру, та скасувати тримісячні депозитні сертифікати;
  • пом’якшити вимоги до формування банками резервів за активними операціями щодо кредитів, наданих підприємствам військово-промислового комплексу (шляхом внесення відповідних змін до постанови Правління НБУ від 30.06.2016 р. № 351).

У результаті вжиття зазначених заходів вдасться досягнути:

  • пожвавлення кредитування на ринкових засадах стратегічно важливих виробництв;
  • зменшення витрат на обслуговування державного боргу (за рахунок зниження ставок за ОВДП);
  • зменшення витрат на фінансування державних програм підтримки кредитування (на фінансування програми 5-7-9% у бюджеті 2024 р. передбачено 18 млрд грн);
  • зниження процентних витрат НБУ, що забезпечить збільшення обсягів перерахування прибутку НБУ до бюджету.

Зниження привабливості депозитів в умовах пом’якшення процентної політики НБУ може бути компенсоване за рахунок популяризації серед населення вкладень у військові облігації та максимального спрощення відповідних процедур.

З метою зменшення навантаження на державні фінанси Національному банку разом з Міністерством фінансів доцільно здійснити реструктуризацію портфеля військових облігацій, придбаних НБУ у 2022 році, яка б передбачала істотне зниження їхньої дохідності. Крім того, у разі повторення практики монетизації ОВДП у майбутньому, ставки за ними слід встановлювати не на ринковому, а на мінімальному рівні, оскільки такі операції є неринковими за своєю природою.

Задля підтримання макроекономічної стабільності та збереження купівельної спроможності населення Національному банку необхідно підтримувати відносну курсову стабільність, що, окрім валютних інтервенцій, передбачає недопущення надмірного послаблення валютних обмежень та виважену комунікаційну політику регулятора. 

Віталій Ломакович засновник GROWFORD Institute, радник Міністра фінансів України